"Національний тиждень читання. Тиждень поезії"

У Славутицькій гімназії "КрОКус" стартував "Національний тиждень читання. Тиждень поезії"

«Дім» – саме такої тематики лунають вірші протягом тижня поезії. Адже своя домівка, тепло й обійми рідних – для нас тепер набули особливого значення.

Читацький клуб у гімназійній бібліотеці

Підсумки тижня читання

Пропонуємо вашій увазі добірку віршів про рідну хату, рідний край...

© Людмила Степанишена

Мій дім, там де спокій на серці й в душі,
Де вільно повітря вдихаю,
Де мріється вільно і просто в тиші,
Де п'ятий куток не шукаю.
Мій дім, там де щастя, сім'я і любов,
Де радість буде і минула,
Де тихо й спокійно тече в мені кров,
Де, те чого я не забула.
Мій дім там, де люба родина моя,
Де рідні мої мама й тато,
Де краща у світі родюча земля,
Де друзів у мене багато.

Таня Яковенко - Рідний дім

Рідний дім – це той, в якому
Сняться добрі, гарні сни.
Де зцілити можна втому.
Не лежить тягар вини.

Де зустрінуть на порозі.
Рушничок, гарячий чай…
Де душа спочити зможе
Після виснаження вкрай.

Рідний дім – це той, в якому
Зачекалися тебе.
Де немає місця злому.
Кожний затишок знайдé.

Рідний дім – гніздечко тепле,
Без надмірних запитань.
Кілька тисяч кілометрів,
Щоб зігрітись, він здолав.

Наталя Карпенко - Мій дім – це мій край на ім’я Україна

В мурахи – мурашник, у сонечка – небо,
У крапельки – хмара, у білки – дупло.
Нора чи гніздечко… Та кожному треба,
Щоб в рідній домівці затишно було.

Усі в цьому світі тримаються хати,
В якій народився, де гріє любов,
Що щедро посіяли батько і мати,
Де квітне стежина, якою пішов.

Тому навесні повертається пташка
Із теплого вирію в рідні краї.
Тому і ведмідь, і маленька комашка
Так ревно боронять кордони свої.

Мій дім – моя міць, оберіг і родина,
Мені наймиліша моя сторона.
Мій дім – це мій край на ім’я Україна.
Вона в моїм серці назавше одна.

Надія Красоткіна - Рідний дім

Дім — це справжнє щастя, дім — це казка,
Де тепло і затишок живе.
В ньому ніжність і любов, і ласка,
Й аромат хлібини там пливе.
Дім — це доброта, це мама й тато,
Перед сном вечірні казочки.
Там чарівних усмішок багато,
На Різдво запалені свічки.
Там завжди у сяюче віконце
Рано-вранці, саме на зорі
Промінцем тебе розбудить сонце,
Що уже всміхається вгорі.
Там любов у кожному куточку,
Затишок і ще живі пісні.
Там світлини в гарному віночку
Й рушники на долю на стіні.
Дім — це те, що серцю наймиліше,
Бо у ньому все життя твоє.
Світле, чарівне і найрідніше
Й найдорожче, що в людини є.